голосно

  • 1голосно — нареч, кол во синонимов: 2 • во весь голос (15) • громко (58) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …

    Словарь синонимов

  • 2голосно — присл. Сб. Голосно, явно, відкрито …

    Словник лемківскої говірки

  • 3Голосно — нареч. качеств. обстоят. разг. сниж. то же, что голосом Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …

    Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • 4голосно — Присл. до голосний 1) …

    Український тлумачний словник

  • 5голосно — прислівник незмінювана словникова одиниця …

    Орфографічний словник української мови

  • 6Голосной — прил. разг. сниж. то же, что голосовой 2. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …

    Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • 7вигук — (голосно вигукнуте слово, фраза / звук, який передає певне почуття), викрик, оклик, крик, покрик, поклик, погук …

    Словник синонімів української мови

  • 8горлати — (голосно кричати / говорити), волати, галасувати, лементувати, репетувати, горланити, кричати …

    Словник синонімів української мови

  • 9гукати — I гук ати а/ю, а/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Голосно вимовляти, виголошувати які небудь слова, звуки. || перех. Голосно кликати кого небудь. || неперех., з інфін., із спол. Голосним викрикуванням пропонувати комусь що небудь, запрошувати… …

    Український тлумачний словник

  • 10загриміти — млю/, ми/ш; мн. загримля/ть; док. 1) без додатка і чим. Почати гриміти, гуркотіти. || Голосно, гучно залунати (про звуки). || безос. || Гучно, голосно заграти, заспівати. 2) перен., розм. Заговорити голосно, збуджено, роздратовано. 3) без додатка …

    Український тлумачний словник

  • 11заливатися — а/юся, а/єшся, недок., зали/тися і рідше залля/тися, заллю/ся, заллє/шся і рідко залля/юся, залля/єшся, док. 1) тільки 3 ос. Покриватися суцільно або наповнюватися вщерть водою чи якою небудь іншою рідиною; затоплятися. || перен. Сповнюватися… …

    Український тлумачний словник

  • 12кричати — чу/, чи/ш, недок. 1) неперех. Видавати крик; волати, галасувати, репетувати. || Голосно плакати, ридати, голосити. || Видавати пронизливі звуки (про тварин, птахів). || перен. Гучно, пронизливо густи, свистіти (про гудок, сирену тощо). 2) перех.… …

    Український тлумачний словник

  • 13погукати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Голосно вимовити, виголосити які небудь слова, звуки. || також на кого. Голосно покликати кого небудь. || Звернутися до кого небудь, намагаючись привернути увагу. || також неперех., з інфін., із спол.… …

    Український тлумачний словник

  • 14торохтіти — I 1) (про транспорт, машину, прилад тощо утворювати різкі, часті звуки, голосно стукати тощо); торох(к)ати, торохкота[і]ти, то[у]рготіти, тарахкати, тарахкота[і]ти, трахкати, трахкотіти, торкота[і]ти, дрібота[і]ти; теркота[і]ти (про віз, млин… …

    Словник синонімів української мови

  • 15відбарабанити — ню, ниш, док., розм. 1) неперех.Закінчити, перестати барабанити. 2) перех. і без додатка, перен. Програти на музичному інструменті швидко, голосно й недбало. || Голосно, швидко й недбало прочитати, продекламувати або розповісти що небудь …

    Український тлумачний словник

  • 16голосити — I ошу/, о/сиш, недок. 1) Голосно плакати. 2) за ким, над ким, по кому і без додатка, заст. Голосно причитати (під час виконання похоронного або весільного обрядів); тужити. 3) Кричати, вигукувати що небудь. Ґвалтом голосити. II ошу/, о/сиш, недок …

    Український тлумачний словник

  • 17горлати — а/ю, а/єш, недок., розм. 1) неперех. Голосно говорити, кричати або співати на все горло. || Порушувати порядок; викрикувати, галасувати. 2) перех. Голосно співати …

    Український тлумачний словник

  • 18гриміти — млю/, ми/ш; мн. гримля/ть; недок. 1) Створювати або видавати гучні, різкі звуки, гуркіт і т. ін. || безос. || чим. Створювати гучні, різкі звуки, гуркіт, діючи чим небудь на щось. || Голосно звучати, лунати (про постріл, пісню, музику і т. ін.).… …

    Український тлумачний словник

  • 19дзвінкий — а/, е/. Який голосно і чітко звучить. || Здатний голосно, чітко звучати, дзвеніти. •• Дзвінки/й при/голосний лінгв. приголосний, який вимовляється з участю голосу, напр.: б, г, д, з …

    Український тлумачний словник

  • 20заревіти — і заревти/, ву/, ве/ш, док. 1) Почати ревіти, ревти, видавати протяжні голосні звуки (про тварин). || Почати утворювати звуки, схожі на ревіння тварин (про вітер, море і т. ін.). || безос. || Почати утворювати дуже сильні протяжні звуки (про… …

    Український тлумачний словник